19 лютого голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Геннадій Удовенко взяв участь у роботі круглого столу "Рідна мова як чинник етнокультурного самовизначення та національної єдності", присвяченого Дню рідної мови, який відзначається в Україні 21 лютого.

У своєму виступі Г.Удовенко наголосив, що найважливішим критерієм прав і свобод людини, показником громадянської свободи в державі є стан розвитку рідної мови: "У всьому цивілізованому світі мова - це визначальна ознака будь-якої держави. Протягом довгого історичного періоду українці були ущемлені у цьому. Тривалий час право українців на свою рідну мову кваліфікувалося як антидержавна діяльність".

За словами Г.Удовенка, здобуття Україною незалежності, а згодом і законодавче закріплення за українською мовою статусу державної мови не змогло, на жаль, вирішити проблеми її функціонування у різних сферах життя, незважаючи на те, що Конституція України 1996 року дала чітку орієнтацію суспільству у розв'язанні мовних проблем та визначенні напряму мовного будівництва.

"Попри все, мовне законодавство "працює" вкрай слабо, і в першу чергу це стосується проблем утвердження української мови у її новому статусі - державної. Парадоксальний факт - українці, як і 100 років тому, вимушені рятувати рідну мову! Саме її треба було б включати до переліку мов, яким загрожує зникнення ", - наголосив Г.Удовенко.

За визнанням міжнародних інституцій і організацій, законодавчо-правове поле України для етнічних спільнот, у тому числі розвитку їхніх мов, є одним з найдемократичніших у світі. Разом з тим, назріла потреба в його оновленні. Зокрема, на думку Г.Удовенка, нагальною вимогою часу є вдосконалення національно-мовного законодавства. Конче потрібною є розробка загальнонаціональної комплексної програми розвитку державної - української - мови на тривалий період - 10-15 років. Необхідне здійснення постійного моніторингу мовної ситуації в Україні з метою запобігання тенденціям до її загострення. І, нарешті, слід визнати, що настала пора для прийняття нового Закону України з внесенням відповідних змін у ті нормативно-правові акти, які стосуються мовної сфери.